Сегмент промислової та логістичної нерухомості невпинно розвивається як за рахунок побудови нових об’єктів, так і за рахунок реконструкції вже існуючих. За останні роки пожвавилася зацікавленість західних інвесторів до України, пул іноземних виробників, які запустили свої потужності в Україні, досить широкий і представлений різними видами виробництв. Ухвалюючи рішення про вихід на український ринок, інвестори мають визначитися — чи то будувати виробництво з нуля, чи то реконструювати приміщення ще радянської побудови, яких, до речі, залишилося пустувати доволі багато.

Потребують модернізації й ті об’єкти, які будувалися на початку 2000-х, адже технології змінилися, підвищилися вимоги до енергоефективності, тож апгрейд для багатьох на часі.

Сучасні вимоги

Енергоефективність — сучасний світовий тренд, який наслідують абсолютно всі галузі.

«Наразі, окрім загальних вимог щодо відповідності системи ОВІК будівельним нормам, надважливим є забезпечення високого рівня енергоефективності інженерних мереж при будівництві та реконструкції промислових підприємств. Інженерні мережі ОВІК виробничого підприємства можуть займати частку від 30 до 70% загального енергоспоживання. Відповідно, підвищення рівня енергоефективності безпосередньо випливає на рентабельність та конкурентоздатність виробництва», — коментує Дмитро Швачко, керівник відділу ОВІК ТОВ «ЕДВАНСІС ГРУП».

Модернізація без зупинки

Розвиток технологій невпинний, аби відповідати сучасним вимогам, варто постійно вдосконалювати інженерні системи. Особливо це стосується старих об’єктів, які потребують тотальної модернізації. Оптимальним рішенням  є зупинка такого об’єкту для заміни обладнання, але пауза — це завжди фінансові втрати. Тому власники й керуючі компанії розглядають можливості проведення модернізації без повної зупинки.

Дмитро Швачко зазначає, що з досвіду проведених компанією енергетичних обстежень на десятках виробничих та комерційних об’єктах, які побудовані за часів дії низьких тарифів на енергоносії, можна сказати, що у всіх випадках є величезний потенціал для зниження енергоспоживання за рахунок впровадження сучасних енергоефективних технологій.

Як правило, для об’єктів, побудованих до 10 років тому, де внутрішні мережі знаходяться загалом в задовільному стані, необхідним є проведення реконструкції основних енергетичних вузлів будівлі за такими основними напрямками:

Венткамери:
Модернізація вентиляційного обладнання (встановлення обладнання для рекуперації тепла витяжного повітря, частотне регулювання обертів вентиляторів, контроль параметрів роботи обладнання за фактичними потребами в приміщенні (CO2, присутність людей, потреби технологічного процесу).

Теплопункти:
Погодозалежне регулювання параметрів теплопостачання, застосування додаткових енергоефективних джерел теплопостачання.

Холодильні центри:
Рекуперація тепла від процесу виробництва холоду, система фрікулінг.

Котельні:
Встановлення додаткових та заміна застарілих теплогенараторів з високими показниками ККД.

Альтернативна енергетика:
Виробничі підприємства мають значний потенціал для впровадження різноманітних систем альтернативної енергетики.

Технологічний процес:
Утилізація тепла від технологічного обладнання.

Диспетчеризація:
Моніторинг та контроль параметрів роботи основного обладнання (можливий за допомогою безпровідних пристроїв).

«Оскільки, реконструкція стосується здебільшого відокремлених від основного виробництва приміщень та споруд, є можливість планування проведення основних етапів робіт без зупинки виробничого процесу, а запуск в роботу впроваджених технологій виконувати в найкоротші терміни в неробочих час підприємства», — пояснює Швачко.

Покрокова модернізація

Модернізація промислових об’єктів дозволяє суттєво скоротити витрати на енергоносії, тому термін окупності таких заходів доволі короткий. Дмитро Швачко наводить приклад модернізації, яка була проведена на новозбудованому виробничому підприємстві площею 3 000 кв. м: «На етапі проектування об’єкту, за рахунок розробки системи утилізації тепла витяжного повітря від місцевих витяжних систем технологічного обладнання, вдалося на третину зменшити необхідну потужність котельні за рахунок зниження потреби на нагрів припливного повітря. Таким чином, додаткові витрати на впровадження системи з врахуванням зменшення вартості котельні окупились за 1,5 роки експлуатації системи та продовжують економити енергоресурси».